знайко

1. Літературний персонаж, герой серії дитячих книг української письменниці Наталії Забіли, розумний і допитливий хлопчик, який любить пізнавати навколишній світ.

2. (Загальне) Людина (переважно дитина), яка багато знає, виявляє велику допитливість, тягу до знань; всезнайко.

Приклади вживання

Приклад 1:
Жінка засміялась, тепер дражливо: — Ах ви ж… знайко! — і продовжила сміх свій важким шелестом шовку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |