Значення
-
Історичний термін для позначення землевласника феодальної доби, який володів великими земельними маєтками (помістьями, вотчинами) та мав у своєму підпорядкуванні залежних селян, що відробляли панщину або сплачували оброк.
-
Представник привілейованого землевласницького стану в добу феодалізму, що поєднував економічну владу над землею з адміністративно-судовими функціями щодо населення своїх володінь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. феодал-поміщик, р. феодала-поміщика, д. феодалові-поміщикові, з. феодала-поміщика, о. феодалом-поміщиком, м. феодалі-поміщикові, к. феодале-поміщику