знаряджати

1. Забезпечувати когось або щось необхідним для певної діяльності, поїздки, роботи; споряджати.

2. Обладнати, пристосовувати щось для виконання певних функцій; оснащувати.

3. Застаріле: Надавати комусь звання, сан або повноваження; призначати на посаду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Велів два човни знаряджати, І сухарями запасати, І воїнів туди саджать. Як млость пішла по всьому тілу: Свиню уздрів під дубом білу І тридцять білих поросят.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: дієслово () |