знаменність

1. Властивість за значенням прикметника “знаменний”; важливість, визначність, видатність.

2. Те саме, що знаменування; дія за значенням дієслова “знаменувати”, тобто служити знаком, ознакою чогось, віщувати, передрікати.

3. У релігійному контексті — свято на честь певної ікони або події священної історії (наприклад, Знамення Пресвятої Богородиці).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |