Знакосталість — властивість знакової системи (наприклад, мови, писемності, математичного апарату) зберігати сталість, незмінність зв’язку між знаком (означувачем) та його значенням (означуваним) протягом часу та в різних умовах використання.
Знакосталість — у семіотиці та лінгвістиці: важлива характеристика стабільних знакових систем, що забезпечує їхню функціональність, надійність комунікації та можливість накопичення та передачі інформації.