знакосталість

[znɑkostɑlistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Знакосталість — властивість знакової системи (наприклад, мови, писемності, математичного апарату) зберігати сталість, незмінність зв’язку між знаком (означувачем) та його значенням (означуваним) протягом часу та в різних умовах використання.

  2. (Лінгвістика) –

    Знакосталість — у семіотиці та лінгвістиці: важлива характеристика стабільних знакових систем, що забезпечує їхню функціональність, надійність комунікації та можливість накопичення та передачі інформації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знакосталість, р. знакосталості, д. знакосталості, з. знакосталість, о. знакосталістю, м. знакосталості, к. знакосталосте

Більше записів