знакоположення

[znɑkopoloʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Розташування, порядок розміщення знаків (переважно друкарських або письмових) у тексті; система правил такого розміщення.

  2. (Техніка) –

    У поліграфії: процес верстки, компонування друкованих форм із окремих літерних, розділових та інших знаків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знакоположення, р. знакоположення, д. знакоположенню, з. знакоположення, о. знакоположенням, м. знакоположенні, к. знакоположення

Більше записів