1. (математика) Властивість числового ряду, послідовності або функції, при якій її члени або значення почергово мають протилежні знаки (додатні та від’ємні).
2. (переносно) Почергове настання, чергування протилежних явищ, станів, настроїв тощо.
знакопереміжність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |