1. Стати хабарним, нахабним; набратися нахабства, зухвалості.
2. Розм. Стати зарозумілим, зазнатися через успіх, становище тощо.
знахабнітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стати хабарним, нахабним; набратися нахабства, зухвалості.
2. Розм. Стати зарозумілим, зазнатися через успіх, становище тощо.
Відсутні