знагла

1. (вживається переважно в Галичині) Навмисно, навмисне, спеціально, з упередженим наміром.

2. (рідше) З упертістю, завзято, наполегливо.

Приклади вживання

Приклад 1:
І вселенським дрожем тепер пойнято кожен рух твій, кожен бажання клич донищенням страшить, неначе смерть — то найсолодша мить, котрої вся душа твоя запрагла отак невідворотно, як і знагла. Колись розпукне серце, чорний вечір опазурить твої одлеглі плечі, і кроками останнього предтечі навернеться до тебе смерть твоя, розгойдана, мов човен.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”

Приклад 2:
Где приѣхавши 381,г д ы382 была проважона на палац замку херсон- скаго383, на той час знагла Владимер ослѣп384 и почал был уже 385 вонтпити a 91b Пізні українські житія св. рівноапостольного князя Володимира 362 Солов.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: прислівник () |