знадвору
[znɑdʋoru] Прислівник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
Ззовні, з боку зовнішнього простору або поверхні чогось; протилежне до «зсередини».
- (Архітектура) –
З боку вулиці, подвір’я або іншого зовнішнього простору відносно приміщення.
- (Лінгвістика) –
Переносно: з боку зовнішніх ознак, проявів, без глибинного розуміння суті.
Приклади з художньої літератури
-
— Отож, кажу, недавнечко, о півнях,
коли я вийшла глянути знадвору,
бо щось мені ускочило в димар, —
дивлюсь: Грицько вертається додому.— Ліна Костенко