знадтом

[znɑdtom] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (вживається переважно в Галичині) Те саме, що знадвору, назовні — у напрямку до зовнішньої сторони чогось, за межі приміщення або простору.

  2. (Лінгвістика) –

    (рідше) У значенні прислівника місця: з зовнішнього боку, іззовні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знадтом, р. знадтому, д. знадтомові, з. знадтом, о. знадтомом, м. знадтомі, к. знадтоме

Більше записів