знадібок

[znɑdibok] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Несподівана знахідка, щось знайдене випадково, без особливих зусиль.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., діал.) Несподівана удача, щаслива пригода, неочікуваний приємний сюрприз.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знадібок, р. знадібку, д. знадібкові, з. знадібок, о. знадібком, м. знадібкові, к. знадібку

Більше записів