1. (у значенні зв’язки) Бути ознакою, свідченням чогось; означати, свідчити про щось. Наприклад: “Цей символ значить мир.”
2. Мати вагу, важливість; бути значущим, цінним. Наприклад: “Для мене твоя думка дуже значить.”
3. (у пасивних конструкціях) Бути зареєстрованим, числитися десь, матися на увазі. Наприклад: “У списку він значиться першим.”
4. (розмовне, у вступних конструкціях) Використовується для підкреслення сказаного, логічного зв’язку або як заповнювач паузи; отже, виходить. Наприклад: “Він, значить, прийшов і нічого не сказав.”