значить

[znɑt͡ʃɪtʲ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (у 3-й особі однини та множини) має значення, сенс; є важливим, вагомим, суттєвим.

  2. (Лінгвістика) –

    (у 3-й особі) позначає, виражає собою якесь поняття, є знаком чогось.

  3. (Лінгвістика) –

    (у 3-й особі) свідчить про щось, є ознакою, доказом чогось.

  4. (Лінгвістика) –

    (у 3-й особі) має наслідком, веде до чогось, призводить до чогось.

  5. (Лінгвістика) –

    (уживається як вставне слово для логічного зв’язку думок) отже, таким чином, отож, от і.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я значу, ти значиш, він значить, ми значимо, ви значите, вони значать

Приклади з художньої літератури

  • я розчиняюсь в тобі – бачиш?
    я розчиняюсь в тобі – знаєш?
    я розчиняюсь в тобі плáчем
    це ще хоч щось та для тебе значить?
    — Юрій Іздрик

Більше записів