1. Який укладений, вмурований у кладку (про предмети, речі).
2. Який замурований, закладений цеглою, камінням (про отвори, входи тощо).
3. Перен. Який замкнувся в собі, став неспілкувальним, відчуженим; замкнутий.
змурований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |