змовництво

[zmoʋnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    (як власна назва) Назва історичної події — таємної угоди між представниками української козацької старшини та польської шляхти в 1658 році, спрямованої на обмеження автономії Гетьманщини та повернення її під владу Речі Посполитої (Гадяцька унія).

  2. (Юриспруденція) –

    (як загальний термін) Дія за значенням дієслова «змовничати»; таємна змова, злочинна угода з метою здійснення протиправних, зрадницьких або ворожих дій проти когось або чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. змовництво, р. змовництва, д. змовництву, з. змовництво, о. змовництвом, м. змовництві, к. змовництво

Більше записів