1. Який має зморшки, складки; покритий зморшками.
2. Який має вигляд складок, зморшок; зігнутий, зібраний у складки.
3. Перен. Напружений, негладкий, невільний (про стиль мови, викладення думок тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який має зморшки, складки; покритий зморшками.
2. Який має вигляд складок, зморшок; зігнутий, зібраний у складки.
3. Перен. Напружений, негладкий, невільний (про стиль мови, викладення думок тощо).
Приклад 1:
Переселився сюди… В нього вже не було зубів, а сам він — як сухенький зморщений грибок. Жив він з того, що ловив рибу, ловив сильцями птицю, а іноді і вивірку.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
А потому пiдпалив би, щоб усе вогнем взялося та попелом розвiялось, щоб тiльки лишилась гола земля та ясне сонце… Хома стояв у хатi високий, аж пiд стелю, очi його дивились кудись поза стiни, безвусий, зморщений, як у баби, вид скривився. Вiн аж тремтiв.
— Самчук Улас, “Марія”