Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Стати мізкуватим, розумним; набути кмітливості, кмітливішого розуму.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Стати обачним, розсудливим; навчитися добре міркувати, робити висновки з досвіду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я змізкуюся, ти змізкуєшся, він змізкується, ми змізкуємося, ви змізкуєтеся, вони змізкуються