злити

1. Поєднати, з’єднати разом кілька рідин або сипких речовин, переливаючи або пересипаючи їх в одну посудину.

2. Переливаючи, пересипаючи або виливаючи, позбутися чогось, викинути.

3. Розм. Видати, розголосити секретну інформацію; зрадити когось.

4. Розм. У комп’ютерних технологіях — скопіювати та передати дані з одного джерела або пристрою в інше.

5. Розм. Програти, втратити (гроші, ресурси) внаслідок невдачі, особливо в азартній грі.

Приклади вживання слова

злити

Приклад 1:
Ми — двоє загнаних людей, близькі, з очима і повними ласки й тепла одне до одного, з бажанням злити це тепло докупи, впитись цим теплом, цією ласкою, цим великим даром життя, ми, двоє людей, а не кузьок, — сидимо і не сміємо цього зробити, бо… бо ми ж всього кілька годин знайомі одне з одним. Ми можемо зараз умерти, не стане ні моралі, ні законів, не стане ні кузьок, ні ласки, ні тепла, але ми… не сміємо.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Приклад 2:
В Галичині навіть неможливий краєвий, національний клерикалізм; галицький клерикалізм мусить бути частиною австрійського клерикалізму, а цей став рішучо частиною ультрамонтанства, ecclesiae militantis Romanae[21] котра, окрім своєї звісної всесвітньої політики, спеціально в Галичині тягне просто навіть до того, щоб злити унію до останку з католицизмом, а руськість з полонізмом, — так що клерикалізм у Галичині консеквентно навіть іде до винародовлення русинів. В усякім разі клерикалізм в Галичині, безпремінно ультрамонтанський, веде до свого роду сепаратизму галицького од русинів навіть буковинських, а тим більше од українських, між котрими ні один з людей, власне, релігійних не пристане до ультрамонтанства, а люди думок безконфесійних (як більшість інтелігенції в Росії) не пристануть ні до якого клерикалізму.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”