1. Властивість за значенням прикметника “злитий”; стан органічного єднання, повного об’єднання різних частин у єдине ціле, нерозривний зв’язок.
2. (У психології, філософії) Глибока внутрішня єдність, гармонійне поєднання індивідуальних свідомостей, почуттів або волі; стан, коли межі між “я” стираються.
3. (У мистецтві, літературознавстві) Органічна єдність змісту та форми, всіх компонентів твору, що сприймається як невід’ємна цілісність.