1. Поєднати, зв’язати докупи кілька окремих частин, предметів або явищ, утворивши єдине ціле.
2. Сполучити, з’єднати між собою когось або щось, встановити між ними зв’язок.
3. У техніці: закріпити, скріпити деталі конструкції.
Словник Української Мови
Буква
1. Поєднати, зв’язати докупи кілька окремих частин, предметів або явищ, утворивши єдине ціле.
2. Сполучити, з’єднати між собою когось або щось, встановити між ними зв’язок.
3. У техніці: закріпити, скріпити деталі конструкції.
Приклад 1:
Потім (хронольоґічний порядок очевидний) Михайло й Ізяслав стягають на Романовичів руські сили, Конрада мазовецького й Половцїв; Романовичі розбивають сї сили, не даючи їм злучити ся і відтягають Половцїв; Михайло вертає. «ЛЂту же наставши» Романовичі самі йдуть на Галич, але заставши Михайла з великими силами вертають.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”