злучити

1. Поєднати, зв’язати докупи кілька окремих частин, предметів або явищ, утворивши єдине ціле.

2. Сполучити, з’єднати між собою когось або щось, встановити між ними зв’язок.

3. У техніці: закріпити, скріпити деталі конструкції.

Приклади вживання

Приклад 1:
Потім (хронольоґічний порядок очевидний) Михайло й Ізяслав стягають на Романовичів руські сили, Конрада мазовецького й Половцїв; Романовичі розбивають сї сили, не даючи їм злучити ся і відтягають Половцїв; Михайло вертає. «ЛЂту же наставши» Романовичі самі йдуть на Галич, але заставши Михайла з великими силами вертають.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Частина мови: дієслово () |