1. Дія за значенням дієслова «злучити»; об’єднання, поєднання окремих частин у єдине ціле.
2. У лінгвістиці: складне слово, утворене шляхом з’єднання двох або більше основ без сполучних голосних (наприклад, чорнобривий, північний).
3. У техніці та технологіях: місце або спосіб кріплення, стикування окремих деталей, елементів конструкції.
4. У математиці: операція об’єднання множин; сукупність елементів, що належать хоча б одній з даних множин.