злучання

[zlut͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова «злучати»; об’єднання, поєднання окремих частин, елементів у єдине ціле.

  2. (Техніка) –

    Місце, де з’єднуються, стикаються різні об’єкти (наприклад, залізничні колії, річки, дороги).

  3. (Техніка) –

    (залізничне) Колійний розвиток станції, призначений для з’єднання, перетину або обгону поїздів; стрілочний перевід.

  4. (Техніка) –

    (технічне) Пристрій або вузол для механічного кріплення та з’єднання деталей, вузлів, елементів конструкції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. злучання, р. злучання, д. злучанню, з. злучання, о. злучанням, м. злучанні, к. злучання

Більше записів