Словник Української Мови
Буква
1. Використовувати щось у шкідливих, злих або незаконних цілях; вживати щось на зло, у злих намірах.
2. Перевищувати свої повноваження, права; вдаватися до свавілля, діяти зловмисно.
3. Вживати надмірно, без міри, завдаючи цим шкоди собі або іншим (наприклад, про алкоголь, ліки тощо).
Приклад 1:
Оцінюючи їхні ділові якості, визначаючи їхні сильні і слабкі боки, слід встановити також їхні політичні і соціальні спрямування для того, щоб не допустити до влади тих осіб, які можуть нею зловживати. Важливим при цьому є визначення інтересів і мотивів, що спонукують людину до праці.
— Котляревський Іван, “Енеїда”