Словник Української Мови
Буква
1. Неправомірне, шкідливе або надмірне використання чогось (прав, повноважень, довіри, ліків, алкоголю тощо), що призводить до негативних наслідків.
2. Порушення закону, норм моралі або службових обов’язків через використання свого становища в корисливих цілях.
Приклад 1:
До того ж фольклорне в нас нерідко препарується, поверхово «окультурюється», позбавляючися своєї глибинної автентичности й перетворюючись на статичну парадну декорацію — це прийнято називати «шароварництвом» (хоч цим визначенням слід користуватися вкрай обережно через реальну небезпеку зловживання ним з позицій все тієї ж зверхности й зневаги). Насправді між поняттями «сучасне» і «фольклорне» немає ніякісінької прірви — навпаки, цілком реальний плідний мистецький синтез.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”