зловжиток

[zloʋʒɪtok] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Неправомірна, шкідлива або надмірна дія, що суперечить закону, моральним нормам або здоровому глузду; зловживання.

  2. (Юриспруденція) –

    (у спеціальних термінологічних словосполученнях) Назва конкретних правопорушень або негативних явищ, наприклад: службовий зловжиток, алкогольний зловжиток.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зловжиток, р. зловжитку, д. зловжиткові, з. зловжиток, о. зловжитком, м. зловжиткові, к. зловжитку

Більше записів