1. Почуття ворожості, глибокої неприязні до кого-, чого-небудь; злість, ненависть.
2. (у значенні збірного іменника) Злі, ворожі почуття, дії, наміри; злість.
3. (заст.) Прикрість, досада, роздратування.
злоба
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Злоба людська панує на світі. — Так хоче Бог?
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Откуда же ему сія злоба и упрямство к вышнему? Д у X. На что о сем спрашивать?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
V Коротка розмова та погляд часом, Раптова і болісна проба, І ось ти у лаві стоїш юнаком, На бруку, де тупість і злоба. Читаєте спільно рядки з-під поли, І бліднуть уста і обличчя.
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”
Частина мови: іменник () |