златоглавий
[zlɑtoɦlɑʋɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Архітектура) –
Який має золоте (золотисте) завершення, покриття або оздоблення у верхній частині, зазвичай про купола, бані, вежі (переважно храмів).
- (Література) –
У переносному значенні: пишний, величний, славний; такий, що викликає повагу та захоплення (поетичне).
- (Література) –
У власних назвах: складова частина поетичних назв міст, зокрема Києва (наприклад, «златоглавий Київ»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. златоглавий, р. златоглавого, д. златоглавому, з. златоглавого, о. златоглавим, м. златоглавім