златоглаво

[zlɑtoɦlɑʋo] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Архітектура) –

    Прислівник, що означає “з золотими (позолоченими) главами, банями, куполами”, вживається переважно для опису храмів, церков або інших архітектурних споруд із характерними золотими верхами.

  2. (Література) –

    У переносному, поетичному значенні — величаво, пишно, сяючи красою або величчю (часто стосовно міста, зокрема Києва).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. златоглави, р. златоглави, д. златоглаві, з. златоглаву, о. златоглавою, м. златоглаві, к. златоглаво

Більше записів