Значення
- (Психологія) –
Глибоко й повільно вдихати та видихати повітря, зазвичай виражаючи печаль, тугу, полегшення, втому або інші сильні почуття.
- (Психологія) –
(переносне) Відчувати сильну тугу, прагнення до когось або чогось; нудьгувати, сумувати.
- (Лінгвістика) –
(переносне, розмовне) Про предмети, що видають протяжний звук, схожий на людський зітхання (наприклад, вітер у щілині, дерев’яні конструкції тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зітхаю, ти зітхаєш, він зітхає, ми зітхаємо, ви зітхаєте, вони зітхають