Значення
- (Психологія) –
Глибокий, посилений видих, що супроводжує почуття полегшення, суму, втоми, захоплення тощо.
- (Література) –
(переносне значення) Тихий, журливий звук, що нагадує такий видих (про вітер, хвилі, лісу тощо).
- (Психологія) –
(переносне значення) Вияв, ознака певного почуття, переживання, часто сумного або туги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зітхання, р. зітхання, д. зітханню, з. зітхання, о. зітханням, м. зітханні, к. зітхання