зіставатися

Залишатися, перебувати десь після того, як інші пішли або щось зникло.

Залишатися в якомусь стані, положенні або з якимись ознаками.

Бути в наявності, залишатися після використання, витрачання, поділу тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Жодних ілюзій в нього тепер не могло зіставатися: він мусив зрозуміти, що для обох молодих Шмідтів він утратив тепер чисто всяку інтересність і є для них не більше як труп. З такої образи серце йому боляче стиснулося, але він нічого не сказав Аполлонові, не дорікнув йому і затаїв гірке своє почуття, хоч воно аж дерлося й просилося видобутись на світ.
— Тютюнник Григорій, “Вир”