1. У фонетиці: такий, що утворюється одночасним зімкненням та щілинним проходом повітря в ротовій порожнині, коли повітряна струя виходить по обидва боки язика або крізь щілину між язиком і піднебінням (наприклад, про приголосні звуки [л], [л’]).
зімкнено-щілинний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |