1. У зосередженому стані, зі зібраністю, без розгубленості або метушні.
2. Так, що виражає зібраність, зосередженість; стримано, поважно.
Словник Української Мови
Буква
1. У зосередженому стані, зі зібраністю, без розгубленості або метушні.
2. Так, що виражає зібраність, зосередженість; стримано, поважно.
Приклад 1:
Особливо любила водити відвідувачів по садку, який являв собою своєрідну зелену експозицію: тут було зібрано квіти й рослини, які письменник любив, бачив під час подорожей і про які писав. У відповідних місцях стояли невеличкі щити з цитатами: біля винограду — із «Для загального добра», біля царствених аґав — з «На острові» («Завжди хвилююсь, коли бачу агаву — сіру корону твердого листя, зубатого по краях і гострого на вершечку, мов затесаний кіл.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Тут зібрано дорогоцінні скарби української христи- янської писемності. У книзі представлено житія святого Володи- мира, які збереглися в рукописах або друкованих виданнях XVII– XVIII століть.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
Себто разом зібрано до 1. VIL 1.910464.719.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”