Древослів

Словник Української Мови

житина

[ʒɪtɪnɑ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна назва жита як злакової рослини (рід Secale), що використовується переважно в діалектах або поетичній мові.

  2. (Ботаніка) –

    (заст., діал.) Те саме, що жито — зерно цієї рослини або посівні площі нею.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. житин, р. житина, д. житинові, з. житин, о. житином, м. житині, к. житине

Більше записів