1. Прикметник до слова “жито”; властивий житу, що стосується жита, зроблений із зерна жита.
2. Який містить у собі жито або борошно з нього; приготовлений із додаванням жита.
житні
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
От би, здавалось, і добре, та горе, що старожитні козаки, що з предку-віку козаками бувалії, військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно. «Які вони, – кажугь, – козаки?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: прикметник () |