Значення
- (Фізіологія) –
Робити рухами щелеп, зубами та язиком, подрібнюючи та перемішуючи їжу в роті перед ковтанням.
- (Психологія) –
Тривало, одноманітно та з напругою обмірковувати, обговорювати або переживати щось у своїй свідомості.
- (Лінгвістика) –
Розмовне: говорити, особливо щось невиразне або незрозуміле, або багато і без змісту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я жую, ти жуєш, він жує, ми жуємо, ви жуєте, вони жують
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘жувати’ походить від праслов’янського *žьvati, що означає ‘жувати, розтирати зубами’. Це дієслово споріднене з багатьма індоєвропейськими мовами, зокрема з давньоанглійським ‘cēowan’ (жувати) та литовським ‘žiáunoti’ (жувати). У праслов’янській мові воно мало форму *žьvati, яка з часом перетворилася на сучасне українське ‘жувати’. Це слово належить до давнього шару лексики, пов’язаної з процесом прийому їжі.