1. Священнослужитель у стародавніх релігіях, який виконував обряди та жертвоприношення божествам, часто вважався посередником між людьми та богами.
2. Переносно: людина, яка з надмірною відданістю та фанатизмом служить якійсь ідеї, мистецтву, науці тощо.