1. (іст.) Велика жупа — адміністративно-територіальна одиниця у деяких слов’янських народів, зокрема у хорватів, що об’єднувала кілька дрібніших жуп.
2. (перен., рідк.) Місце, де панують важкі, нестерпні умови життя або праці; велика, важка жупа (у значенні тяжкого становища).