згукнути

[zɦuknutɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Вигукнути, вимовити голосно, різко або несподівано (звичайно коротке слово або вигук).

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовне. Покликати когось, звернутися до когось голосом, гуком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. згукнути, р. згукнутів, д. згукнутам, з. згукнути, о. згукнутами, м. згукнутах, к. згукнути

Більше записів