Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Окремий звук мови, що розглядається як фізичне явище без урахування його мовної функції; одиниця фонетичного рівня мови.
- (Лінгвістика) –
(заст., поет.) Звук, шум, гуркіт, гомін, що лунає, розлягається; звучання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. згук, р. згуку, д. згукові, з. згук, о. згуком, м. згукові, к. згуку