згрібати

1. Збирати, накопичувати щось сипке (переважно землю, пісок, сніг, зерно) за допомогою рук, грабель або іншого знаряддя, зсуваючи в одну купу або до одного місця.

2. Перен. Швидко або жадібно забирати, привласнювати собі щось (часто гроші, майно, прибуток).

3. У спорті (переважно в хокеї) — відбирати шайбу у суперника ключкою, зсуваючи її до себе або партнера.

Приклади вживання

Приклад 1:
Гусари і драгуни позіскакували із сідел й заходилися згрібати сніг — гасити коней і один одному крила. Януш увесь цей час дослуховувавсь: і тоді, коли церква горіла, й тепер, коли вона догоріла.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: дієслово () |