1. Давати свою згоду на щось, погоджуватися з чим-небудь, визнавати щось прийнятним або правильним.
2. Приводити до єдиної думки, до взаємної згоди; погоджувати, узгоджувати.
3. (рідк.) Примушувати когось погодитися на щось, умовляти.
Словник Української Мови
Буква
1. Давати свою згоду на щось, погоджуватися з чим-небудь, визнавати щось прийнятним або правильним.
2. Приводити до єдиної думки, до взаємної згоди; погоджувати, узгоджувати.
3. (рідк.) Примушувати когось погодитися на щось, умовляти.
Відсутні