1. (діал.) Випивати спиртні напої, пиячити.
2. (перен., діал.) Витрачати, марнувати щось (часто про час або гроші).
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Випивати спиртні напої, пиячити.
2. (перен., діал.) Витрачати, марнувати щось (часто про час або гроші).
Приклад 1:
Дебелий хлопець міг зрештою жлуктити, мов кінь, але Григорій не дав. Одначе сам хотів упитися, одуріти, щоб нічого не пам’ятати, не чути, не бачити.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”