згін

[zɦin] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Діалектне: ділянка поля, що залишається необробленою між двома сусідніми наділами або між різними посівами; межа, межник.

  2. (Географія) –

    Діалектне: вузька смуга землі, що примикає до чого-небудь (наприклад, до дороги, лісу); обабіч, узбіччя.

  3. (Зоологія) –

    Рідко вживане: дія за значенням дієслова «зганяти»; згін худоби на пасовище або до водопою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. згін, р. згону, д. згонові, з. згін, о. згоном, м. згоні, к. згоне

Більше записів