згін

1. Діалектне: ділянка поля, що залишається необробленою між двома сусідніми наділами або між різними посівами; межа, межник.

2. Діалектне: вузька смуга землі, що примикає до чого-небудь (наприклад, до дороги, лісу); обабіч, узбіччя.

3. Рідко вживане: дія за значенням дієслова «зганяти»; згін худоби на пасовище або до водопою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |