згідний

1. Який погоджується з чимось, відповідає чомусь, узгоджений; відповідний, співмірний.

2. Який виражає згоду, готовність погодитися; прихильний, схвальний.

3. (У лінгвістиці) Про слово або форму слова: яка набуває певних граматичних ознак (роду, числа, відмінка, особи) під впливом іншого слова, з яким воно синтаксично пов’язане; узгоджуваний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Л у к а. І я з цим згідний. Це слово (вос кресіння) у грецькій і латинській мові означає, здається, те, коли того, хто впав, поставити знову на ноги.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикметник () |