Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “згідливий”; схильність до поступок, компромісів, готовність погоджуватися з думкою інших, поступатися; уступливість, покірливість.
2. Заст. Відповідність, узгодженість, гармонійність; стан, коли щось знаходиться у злагоді, згоді з чимось.
Приклад 1:
Індивід А виявляє свою згідливість з індивідом Б, якщо схвалює пропозиції про спільні дії, висловлені індивідом Б ( якщо тільки у нього немає проти цієї пропозиції вагомих заперечень). Іншими словами, він обґрунтовує заперечення даної пропозиції і додає йому позитивну позицію.
— Котляревський Іван, “Енеїда”