1. Той, хто любить жартувати, схильний до жартів; веселун, потішник.
2. Рід птахів родини тиранових (Megarynchus pitangua), поширених у тропічних лісах Америки; інша назва — білогорлий тиран.
жартун
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді жартун уже й сам регочеться. — Що це воно за проява?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |