Значення
- (Філософія) –
Стан об’єднання, цілісності, внутрішньої неподільності; монолітність.
- (Психологія) –
Згода, єдність думок, інтересів, почуттів; злагода.
- (Філософія) –
(У філософії) Внутрішня несуперечливість, взаємозв’язок і взаємообумовленість частин цілого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. єдиність, р. єдиності, д. єдиності, з. єдиність, о. єдиністю, м. єдиності, к. єдиносте