жароміцність

Жаромі́цність — властивість залізобетонних конструкцій зберігати міцність та цілісність під час пожежі протягом певного нормативного часу; вогнестійкість.

Жаромі́цність — у техніці та будівництві: здатність матеріалу, виробу або конструкції протистояти високій температурі (нагріванню) без руйнування та з втратою міцності не більше допустимої межі.

Приклади:

Приклад 1:
93 висока пористість внутрішніх шарів; здатність до збереження структу- ри й форми при стискальних навантаженнях; низька пористість і газо- проникність поверхневого шару; мінімальні зміни об’єму та розмірів у діапазоні від нормальних до експлуатаційних температур; висока теп- лостійкість, міцність і жароміцність; вогнетривкість; необхідний сту- пінь віддзеркалювання, технологічність виготовлення; економічність; нетоксичність; стабільність властивостей протягом установленого тер- міну. Теплоізоляційні матеріали поділяють на неорганічні – склоткани- ни, скловата, піноскло, пінний корунд, металева фольга, та органічні – повсть, поліетилен, поліпропілен, полістирол, поліхлорвініл, політет- рафторетилен, поролон, пінопласти на основі поліуретану, поліаміду та полііміду [2].
— Тютюнник Григорій, “Вир”